Як відомо, захопивши силою та обманом владу, Ленін встановив на підконтрольних йому територіях свою персональну диктатуру, яку він розумів так: «Поняття диктатури означає не що інше, як нічим і ніким необмежену владу, як владу, що ніякими законами і ніякими абсолютно правилами не скована та опирається безпосередньо на насильство». Тому з перших же днів свого правління Ленін створив, а надалі всіляко пестив своїх улюбленців – каральні терористичні органи  - ВЧК, ОГПУ тощо. «Без ВЧК и других карательных органов советская власть существовать не может» (В.Ленин). Не могла вона існувати не тільки в Росії, але й в Україні.
Тому організований росіянами 28 листопада 1918 року в Курську під час підготовки до чергового походу в Україну маріонетковий Тимчасовий робітничо-селянський уряд України ухвалив 3 грудня рішення про створення «Всеукраїнської надзвичайної комісії (ВУНК)». Її першим головою був призначений член ЦК КП(б)У Ісаак Шварц. Відтоді призначення Москвою неукраїнців за походженням на  ключові пости в органах ВУЧК та їх правонаступників стало своєрідною довготривалою «традицією».
Склад першої колегії ВУНК був таким:
Шварц – голова.
Червяков – заступник голови.
Ніколаєнко – начальник корпусу військ ВУНК.
Завідуючі відділами:
Єфремов – секретар відділу.
Поташов – іногородній відділ.
Вішнєк – інформаційний відділ.
Сорін – оперативний.
Цвєтков – секретар.
Структура Всеукраїнської «чрезвичайки» була аналогічна структурі «чрезвичайки» Всеросійської з такими ж відділами.
ВУНК розпочала свою криваву «роботу» в Україні з 5 січня 1919 р. після зайняття російськими більшовиками Харкова. Невдовзі для посилення роботи ВУНК з Росії в Україну була направлена група чекістів на чолі з М.Лацісом.  З його приходом розпочався організований терор і політичні репресії. 2 квітня 1919 року Лаціс стає головою ВУНК, а Шварц - його заступником.
Особливий відділ при ВУНК для військ було створено 6 травня 1919 р. До цього існував лише особливий відділ 12-ї армії.
7 травня 1919 р. Совнарком затвердив Положення про порядок організації особливих відділів при ВУНК на фронті і в тилу. В ньому зазначалося, що завідувач особливим відділом призначається за згодою Реввоєнсовєта, Наркомвоєнморем та ВУНК, якій надано право вирішального голосу.
Положення підписали:
Голова СНК – Х. Раковскій.
За ВУНК – Власенко.
Голова Реввоєнсовєта – Бубнов.
Управ. справами СНК – Грановскій.
Секретар СНК – Торговєц.
Після поразки і втечі більшовиків на територію Росії, оперетковий «радянський уряд України» був Москвою розпущений, а з ним і ВУНК. Але наприкінці 1919 року  з моменту чергової окупації України російськими більшовиками ЦК РКП (б) здійснив заходи з відновлення в Україні своїх каральних органів. У кінці 1919 року при Всеукраїнському революційному комітеті було створено Центральне управління надзвичайних комісій по боротьбі з контрреволюцією, спекуляцією і посадовими злочинами (ЦУПНАДЗКОМ). Під час його організації врахували досвід діяльності карального органу попередньої більшовицької окупації України і проведено значну централізацію репресивно-карального апарату.  На початку 1920 року ЦК РКП (б) відрядив в Україну старого члена партії більшовиків В.Манцева, який і став начальником ЦУПНАДЗКОМу. Але професійні вбивці та організатори червоного терору в Україні не могли справитися з піднесенням хвилі національно-визвольної боротьби українського народу. Тому 5 травня 1920 року  ЦК РКП (б) був змушений направити в Україну голову Всеросійської надзвичайної комісії відомого ленінського поплічника Ф.Дзержинського. В Україні він перебував до середини липня 1920 року як представник ЦК РКП (б), начальник тилу Південно-Західного фронту, залишаючись водночас головою ВЧК.
У Москві були сформовані і послані на Україну основні кадри ЧК – Харків, Полтава, Катеринослав, Донбас, Одеса. Решту кадрів добирали на місцях з людей, вірних більшовикам. З середини 1920 р. апарат ЦУПНАДЗКОМу посилюється секретними відділами.
Склад колегії:
Голова – Манцев.
Заступник голови – Балицький.
Нач. секретно-оперативного управління – Євдокімов.
Нач. адміністративно-організаційного управління – Янушевський.
Заступник нач. адміністративно-організаційного управління – Рославець.
На правах членів Колегії:
Нач адміністративно-організаційного управління ВЧК – Реденс.
Нач. економічного управління – Артамонов.
Нач. ОКТНК – Корольков.
Начальник Управління військ НК України – Фомін.
В колегію ще також входили від Наркомвнутсправ і Наркомюсту – Макар та Шірвіндт.
30 березня 1921 року ВУЦВК перейменував Центральне управління надзвичайних комісій по боротьбі з контрреволюцією, спекуляцією і посадовими злочинами у  Всеукраїнську надзвичайну комісію по боротьбі з контрреволюцією і посадовими злочинами (ВУНК). 2 квітня 1921 року головою ВУНК призначено В.Манцева.   
Дислокація місцевих органів ВУНК станом на 01.11.1921 р. була такою.
Україна і Крим.
Уповноважений голова ВУЧК в Українській і Кримській ССР – в Харкові. ВУЧК теж в Харкові.                                 Голова – Манцев.
Губернські ЧК:
Волинська  -  в Житомирі                           Голова – Буров.
Донецька    -  в Бахматі                               Голова – Карлсон.
Катеринославська  - в Катеринославі        Голова – Трепалов.
Запоріжська  - в Запоріжжі                         Голова – Садовський.
Кримська      - в Сімферополі                     Голова – Ротенберг.
Київська       - в Києві                                  Голова – Ліфшіц.
Кременчугська   - в Кременчуку                Голова – Маздревич.
Полтавська   -  в Полтаві                             Голова – Латвер.
Одеська         - в Одесі                                 Голова – Дейч.
Подільська    - в Вінниці                             Голова – Чаковський.
Миколаївська  - в Миколаєві                      Голова –  Альков.
Харківська     - в Харкові                             Голова – Тишун.
Чернігівська   - в Чернігові                         Голова – Віксон.
Особливий відділ у Харкові                     Начальник  – Євдокімов.
Особливий відділ  КВО                            Начальник – Воронцов.
Боротьба з повстанським рухом на Україні спочатку велась військами внутрішньої охорони  республіки «ВОХР». Крім них народну боротьбу придушували загони, а пізніше – частини особливого призначення (ЧОП), що формувалися спочатку з найманців-«інтернаціоналістів», а пізніше - виключно з комуністів та комсомольців. Чонівці широко застосовували тактику створення псевдоповстанських загонів, які тероризували селян, намагаючись позбавити справжніх повстанців всенародної підтримки.
15 січня 1919 року був сформований Особливий корпус військ НК. Боротьбу з українськими повстанцями вели також загороджувальні пости Наркомпроду РФ, конвойна сторожа і війська внутрішньої служби «ВНУС». В кінці 1920 р. і на початку 1921 р. провідну роль в організації боротьби з повстанцями відігравало польове командування Червоної армії. Вся Україна була поділена на райони відповідальності (тили) армій, дивізій і т. д.
Для так-званих «загонів по боротьбі з бандитизмом» (повстанським рухом) 27 травня 1921 р. видана спеціальна інструкція за підписом Раковського і Манцева. Але ще до виходу вищеназваної інструкції 19 квітня 1921 р. Постановою № 7 за підписом Раковського Надзвичайним трійкам надані повноваження розстрілювати повстанців на місці і не тільки їх, але й мирних селян при найменшій підозрі у спротиві чи відмові у співпраці з органами.
Завойовники не приховували шовіністичної природи своєї окупаційної політики. Смертні вироки українцям в документах виносяться від імені Росії.
Аналогічні накази та постанови виносила місцева окупаційна влада, ще до затвердження вищеназваних інструкцій і постанов.
Однією з особливостей діяльності ЧК й ЦК КПУ в Україні було те, що від самого початку своєї діяльності вони активно залучали до роботи у своїх структурах членів більшовицької партії, але й різного роду авантюристів, пристосуванців та кримінальних злочинців з садистичними нахилами. Один з таких катів зображений на плакаті – це комендант Харківської ЧК Степан Саєнко.
Злочинна, садистська суть цієї людини, як і всього ЧК, яскраво проявляється в діяльності Саєнка під час масових розстрілів у 1919 році: «Приведём описание подвигов коменданта Харьковской ЧК Саенко, получившего особенно громкую известность при занятии и эвакуации Харькова большевиками в 1919 г. В руки этого садиста и маньяка были отданы сотни людей...
Излюбленный способ Саенко: он вонзал кинжал на сантиметр в тело допрашиваемого и затем поворачивал его в ране...
Дальше тот же очевидец рассказывает о казни нескольких заключенных учиненной Саенко в тот же вечер. Пьяный или накокаиненый Саенко явился в 9 часов вечера в камеру в сопровождении... штабс-капитана Клочковского, "он приказал Пшеничному, Овчаренко и Белоусову выйти во двор, там раздел их донага и начал с товарищем Клочковским рубить и колоть их кинжалами, нанося удары сначала в нижние части тела и постепенно поднимаясь всё выше и выше. Окончив казнь, Саенко возвратился в камеру весь окровавленный со словами «Видите эту кровь? То же получит каждый, кто пойдет против меня и рабоче-крестьянской партии». (Цитата за: Мельгунов С. П. Красный террор в России, 1918 – 1923. – М., 1990. – С. 122 – 123).  Згодом він став почесним громадянином Харкова. Кого зацікавить історія Харкова, може знайти інформацію про Саєнка, який після всіх тих жахів, що ним чинилися, став директором одного із Харківських заводів.
На стенді розміщена й світлина жінки-ката – Дори Євлінської, яка в Одеській ЧК власноруч розстріляла 400 офіцерів. Є тут і ще декілька подібних світлин. Всі вони жахливі, але відображають реальні події й реальних осіб.
Чимало злочинів чекістів в Україні, що чинилися переважно у містах під час відступу або наступу Червоної Армії у 1918 – 1920 рр., були задокументовані. Так, одними з наймасовіших стали розстріли у Києві у 1919 р., коли чекістами було знищено не менше 12000 осіб.
Всього, вважається, що ВЧК було розстріляно понад 50000 осіб. У своїх репресивно-каральних діях ВЧК активно використовувала інститут заручників, введений за узгодженням з Раднаркомом РРФСР наказом народного комісара внутрішніх справ Г. Петровського у березні 1918 р. Поруч з цим існував інститут «відповідачів», тобто спеціально вибраних чекістами з-поміж місцевого населення осіб, зобов'язаних інформувати більшовицькі каральні органи про зв'язки жителів цієї місцевості з повстанцями, про підготовку будь-яких виступів проти окупаційного режиму. У разі пасивності, «відповідачів» розстрілювали як і заручників. Тероризування українських селян з метою добитися від них відмови від підтримки повстанців складало основний зміст дій чекістів у 1920-1922 рр. в Україні.  
Секретно
Апрель м-ц 1922 г.
Председателю Чернухского Волисполкома тов. Сатура
Во исполнение директивы б. председателя ВЧК Ф. Э. Дзержинского о твердом закреплении Советской власти на Украине приказываем:
Арестовать 5-10 заложников по Вашей волости из числа зажиточных – контрреволюционно настроенных. Арестованных содержать как за­ложников при волостной милиции. О дне прибытия в Чернухи специаль­ного трибунала ЧК вы будете уведомлены особо.
Пред. Лохвицкого Уездисполкома (С. Нелепа)
Пред. Лохвицкого Политбюро(Мицит)
(С. Дукельский «ЧК на Украине». Государственное издательмтво Украини 1923 г. Часть 1-я. ст.122).
Злочини ЧК були настільки кричущими, що стали предметом розслідування спеціальної комісії міжнародної організації Червоний Хрест. Заключення цієї комісії, а також додані до них фотографії свідчать, що чекісти по-звірячому катували і вбивали заарештованих ними людей саме з політичних мотивів. Отже, та людиноненависницька методика допитів, яку, як правило, пов’язують з 30-ми роками ХХ ст., була вироблена чекістами ще в 20-ті роки.
Окупаційна російська влада чинила репресії навіть щодо тих українців, які намагалися добиватись справедливості не збройним шляхом, а письмовими скаргами. Російські більшовики повернули з небуття страшні часи кріпаччини, коли селян-кріпаків жорстоко карали за подання владі скарг на свої бузувірів-поміщиків.
Секретно-лично
Август м-ц 1921 г.
Председателю Чернухского Волисполкома тов. Сатура
Вы совсем неуместно вмешались в работу продотряда Лохвицкого Уездпродкома. В своей работе Уездпродком подчинен исключительно Москве и выполняет ответственные задания, возложенные на него лично тов. Лениным. А поэтому приказываем: впредь всех жалобщи­ков-крестьян, подающих Вам жалобы на действия продотрядов, - арестовывать, вместе с их жалобами направлять в Уездпродком для соответствущего рассмотрения и наказания, т. к. все действия отрядов - строго законны и отвечают указаниям свыше. Законы нашей рево­люции обязательны для всех, а исключения, о которых Вы упоминаете, мы допускать не имеем никакого права.
Пред. Лохвицкого Уездисполкома (С. Нелепа)
Лохвицкий Уездкомиссар (Литорин)
Пом. Продкомиссара и командир
продотряда (Бондарь)
(С. Дукельский «ЧК на Украине». Государственное издательмтво Украини 1923 р. Часть 1-я. ст. 123р).

''Совершенно секретно Шифровано код "Интернационал"
Февраль м-ц 1924 г.
Всем P.P. Лубенского округа Чернухский район тов. Шаревскому
В целях повсеместного упорядочения учета и надлежащего вместе с тем наблюдения за политически неблагонадежными и социально-чужды­ми элементами населения ОГПУ УССР предложило Окротделам в месяч­ный срок закончить оформление дел на поднадзорных K.P. с таким рас­четом, чтобы этим учетом были охвачены все категории поднадзорных, согласно прилагаемой схемы.
A)ПОЛИТИЧЕСКИЕ ПАРТИИ, ОРГАНИЗАЦИИ И СОЮЗЫ

1. Все бывшие члены дореволюционных буржуазных политических
   партий,
2. все бывшие члены монархических союзов и организаций (черносо­тенцы) ,
3. все бывшие члены союза хлебопашцев-собственников (времен цент­ральной рады на Украине),
4. все бывшие дворяне и титулованные особы старой аристократии,
5. все бывшие члены молодежных организаций (бой-скаутов и т. д.),
6. все националисты всех мастей и оттенков.

Б)СОТРУДНИКИ И СЛУЖАЩИЕ АКТИВНОЙ СЛУЖБЫ ЦАРИЗМА

1. Чины быв. министерства внутренних дел: все чины охранки, жандар­мерии и полиции, тайные агенты охранки и полиции. Все чины погра­ничного корпуса жандармов и т. д.
2. Чины быв. министерства юстиции: члены окружных и губернских су­дов, присяжные заседатели, прокуроры всех рангов, мировые судьи и следователи, судебные исполнители, земские начальники и т. д.
3. Весь без исключения офицерский и командный состав быв. царской армии и флота.

B)СКРЫТЫЕ ВРАГИ СОВ. ВЛАСТИ

1. Весь быв. офицерский командный и рядовой состав белых движений и армий украинских петлюровских формаций, разных повстанческих отрядов и банд, которые выступали активно против Советской власти. Не исключая при этом и лиц, амнистированных Сов. властью.
2. Все те, кто находился на гражданской службе учреждений и местных управлений, белых правительств, армий украинской центральной ра­ды, гетманской державной варты и т. д.
3. Все служители религиозных культов: архиереи, священники, ксендзы, раввины, диаконы, церковные старосты, регенты, монахи и т. д.
4. Все быв. купцы, торговцы и т. наз. нэпманы.
5. Все быв. помещики, крупные арендаторы, зажиточные крестьяне (при­менявшие в прошлом наемный труд), крупные кустари и хозяева промышленных предприятий и производств.
6. Все лица, у коих кто-либо из близких и до настоящего времени нахо­дится на нелегальном положении или же продолжает вооруженную борьбу против Сов. власти в рядах антисоветских банд.
7. Все иностранцы вне зависимости от их подданства.
8. Все те, у кого имеются за границей родственники или же знакомые.
9. Все, принадлежащие к религиозным сектам и общинам (особенно иметь в виду баптистов).
10. Все ученые и специалисты старой школы, особенно те из них, у кото­рых остается и до сего дня неясным политическое лицо.
11. Все лица, судившиеся ранее или же заподозренные в контрабанде и шпионаже и т. д.

Для успешного выполнения в срок этого важного государственного задания в помощь райрезидентам нами будут командированы на пери­ферию социально-уполномоченные Окротдела, от которых Вы и полу­чите все дополнительные необходимые инструкции и указания на мес­тах. Таким уполномоченным на Сенчанский, Волчанский, Чернухский и Тарандийский районы Лубенского округа нами назначен нач. КРО на­шего Окротдела ОГПУ тов. Жуков. О ходе работ информируйте нас еженедельно.
Нач. Лубенского Окр. отд. ОГПУ  (Двианинов)
Нач. КРО Окр. отд.      (Жуков)
Нач. Учосо Окр, отд.(Скрипник)
(С. Дукельский «ЧК на Украине». Государственное издательмтво Украини 1923 р. Часть 1-я. ст. 130р).

Совершенно секретно
29июля 1923 г.
Всем председателям РИКов Лубенского округа Чернухский РИК лично тов. Сагура
Для сведения копия: Секретарю Райкома КП(б)У тов. Орлову
Днями мы откомандируем в каждый район округа райрезидента ОГПУ.
Поскольку наши райрезиденты не будут находиться на положении официальных сотрудников ОГПУ, а поэтому мы просим Вас лично соз­дать необходимые условия для их конспиративной работы. Окроотдел считает, что для полноты строгой конспирации и успешности в работе райрезидент должен получить для видимости (без оплаты) какую-либо работу в подведомственных Вам учреждениях района (пом. страхового агента, пом. статистика-энтомолога райисполкома и т. д.). Во всяком случае, райрезидент должен быть обеспечен такой работой, которая позволяла бы ему разъезжать по району. Кроме того, по договоренно­сти с ОИК и Окружкомом партии райрезиденты ОГПУ должны беспрепятственно пользоваться всеми возможными средствами передвижения райисполкомов. О каких-либо возражениях и неприемлемости наших требований просим сообщить нам не позднее 10 дней со дня получения настоящего распоряжения.
Нач. Лубенского Окр. отд. ОГПУ  (Двианинов)
Нач. Учосо Окр. отд.(Скрипник)
(С. Дукельский «ЧК на Украине». Государственное издательмтво Украини 1923 р. Часть 1-я. ст. 13р).

6 лютого 1922 р. декретом Всеросійського Центрального Виконавчого Комітету було реорганізовано ВЧК у Державне політичне управління при НКВС Російської республіки.
(ГДА СБУ «Звіт про роботу ВЧК. Структура, створення» Справа № 402. Арк. 1-9.)
         Аналогічні заходи проведено і в Україні. 22 березня 1922 року маріонетковий ВУЦВК надав силу закону постанові політбюро ЦК КП(б)У про реорганізацію ВУЧК в ДПУ УСРР. Ця каральна структура продовжила злочинну практику ВУЧК з придушення національно-визвольного руху українського народу.